Відкрито меморіальну дошку загиблому в Афганістані Віктору Клюсу
Як захлинався бій останній
І ущухав вогонь атак,
Упав юнак в Афганістані -
Двадцятирічний мій земляк.
Упав, з очей спадали зорі,
Темніла неба пелена…
О, боже мій, що тільки творить
Людьми придумана війна
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.
Афганістан… Уже багато років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.
За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.
Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Через цю війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці.
Одним з них був Віктор Клюс. Він загинув в бою. Цей юнак з дитинства відрізнявся від інших серйозністю і відповідальністю за доручену справу. Після школи навчався в Кременчуцькому залізничному технікумі. Закінчив його в 1983 році. Після технікуму був направлений на роботу в Новосибірську область, станція Смазіно.
Під час призову в армію виявив бажання служити в десантних військах, так як з дитинства мріяв бути десантником. Служив в Афганістані… Складна служба була у Віктора, він був кулеметником. Мати в листах просила його перевестися в іншу частину, на що він категорично заперечував, вважав своїм обов’язком бути разом з тими, з ким починав службу. За місяць до демобілізації, рятуючи життя побратимів, був смертельно поранений. Помер від ран в госпіталі.
Загинув Віктор 24 березня 1985 року. Він посмертно нагороджений Медаллю за відвагу, орденом Червоної зірки посмертно. Хоронили Віктора 5 квітня 1985 року.
В музеї ЗШ № 5 є експозиція, присвячена Віктору Клюсу.
14 лютого за ініціативи членів військово-патріотичного клубу «Перевал» та рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому в Афганістані земляку Віктору Клюсу.
Вчителі та учні школи № 5 підготували зворушливий сценарій заходу. Поетичні рядки, які декламували школярі, не залишали байдужим нікого.
До громади міста звернувся Світловодський міський голова Валентин Козярчук, який у скорботному слові зауважив на жахах війни та виразив слова щирого співчуття померлим героям та їх сім’ям. Також до присутніх звернулися: секретар міської ради Юрій Сапянов, представник клубу ветеранів Афганістану Сергій Забродній та однокласник Віктора Клюса, Олександр Сичов. Протоієрей Віталій Коваленко освятив меморіал, встановлений Віктору Клюсу та звернувся до присутніх з духовною промовою.
Покоління воїнів-афганцівпройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя і біль втрат. Своїми вчинками вони вчать нас бути людьми, бо тільки людина здатна піднятися над інстинктом самозбереження в ім’я врятування інших. В ім’я врятування миру.
Коментарi