Матеріали до відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

/Files/images/2020-2021_rk/изображение_viber_2021-05-05_22-07-38.jpg Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством у справах ветеранів рекомендують провести у 5-11 класах «Урок звитяги», присвячений відомим постатям та героїзму борців за незалежність України у ХХ та ХХІ століттях.

Урок має стосуватись наскрізних тем Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а також звільнення українських міст у 2014 році.

Матеріали, які можуть бути використані під час підготовки до цього заходу, можна знайти на сайті Міністерства у справах ветеранів України: Головна| Міністерство у справах ветеранів

або за посиланням - "Урок звитяги" травень .docx - Google Диск

У них міститься орієнтовний перелік основних і додаткових тем до опанування, а також додаткові матеріали для 5-11 класів.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.
У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема, Голокост), а також уперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворожих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновниць) і сформовано нову систему міжнародних відносин.
Шлях до розв’язання війни був відкритий Пактом Молотова–Ріббентропа: 23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Райх отримав змогу безперешкодного вторгнення в Польщу. СРСР розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.
Український вимір Другої світової не обмежувався боротьбою Вермахту та Червоної армії на українській території, адже українців торкнулися кілька воєн:
1) німецько-польська 1939–1945 років (у 1939-му регулярна, а потім – підпільна);
2) польсько-радянська 1939 (неоголошена, відома як “Визвольний похід в Західну Україну”);
3) радянсько-румунська 1940–1945 (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину 1940-го, потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни);
4) німецько-радянська 1941–1945 (регулярна та підпільна, теж відома як “Велика Вітчизняна”);
5) німецько-українська 1941–1944 (підпільна);
6) радянсько-угорська 1941–1945 (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської);
7) польсько-українська 1942–1947 (підпільна);
8) радянсько-українська 1939–1954 (підпільна).
Всі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, стали її відгалуженням і продовженням. Також до українського виміру війни входить участь українців в бойових діях поза Україною (наприклад, у радянсько-фінській “Зимовій війні” 1939–1940) та у складі іноземних армій. Безпосередньо перед початком Другої світової внаслідок проголошення незалежності Карпатської України почався україно-угорський конфлікт 1939 року.
Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року з німецьким вторгненням в Польщу. 110–120 тисяч українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло протягом першого місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу: із заходу нацистськими військами, зі сходу – радянськими.
СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили на допомогу німецьким в Польщу та окупували Західну Україну і Західну Білорусь. Два роки Москва була союзницею Берліна. Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 року німецьким вторгненням у СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху. Вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75 % всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил. Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” із числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 мільйона українських євреїв і 20 тисяч ромів.
Україна на завершальному етапі війни. Вся правда про Акт капітуляції Німеччини
Після вигнання нацистів і їхніх союзників з території України, Червона армія, в складі якої перебували й українці, здійснила низку наступальних операцій вже на території Європи. Серед них: Белградська (1944 рік), Будапештська (1944–1945 роки), Вісло-Одерська (1945 рік), Віденська (1945 рік), Берлінська (1945 рік), Празька (1945 рік).
Під час Яссько-Кишинівської операції 1944 року і наступних бойових дій радянські війська розбили 18 дивізій противника, вигнавши німецькі угруповання з Румунії. У ході визволення Польщі було розгромлено понад 170 німецьких дивізій. Однією із завершальних стратегічних операцій на європейському континенті стала Берлінська операція радянських військ, коли останні захопили столицю Німеччини. Ця операція тривала 23 дні – з 16 квітня по 8 травня 1945 року, впродовж яких радянські війська встигли просунутися на захід на відстань від 100 до 220 км. Зокрема, для штурму Берліна радянське керівництво спрямувало війська 1-го, 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У ніч на 1 травня 1945 року лейтенант Олексій Берест разом із Мелітоном Кантарія та Михайлом Єгоровим встановили прапор Перемоги над райхстагом.
Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано у Реймсі о 02:41 7 травня 1945 року. На вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова США та Велика Британія погодилися відкласти її публічне оголошення, щоб Радянський Союз зміг підготувати іншу церемонію в Берліні (Сталін прагнув підписання капітуляції саме в захопленому ним Берліні). В СРСР на інформацію про капітуляцію 7 травня наклали заборону. Причина – Суслопаров підписав акт, не маючи директив із Москви. Інструкція з Кремля на той час не прийшла.
8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом або 9 травня о 00:43 за московським у берлінському передмісті було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини.
Попри двічі підписаний акт, на фронті все ще тривали бої. Так, останні групи німецьких військ в Австрії було ліквідовано тільки 19 травня.
“Наш підрозділ вже захопив резиденцію Гіммлера. Ми розташувалися у підвальному поверсі. До нас спустився комбат і начальник штабу. Весь підрозділ вишикували. Запитали, чи є добровольці підняти прапор над райхстагом? А хто захоче ризикувати своїм життям в кінці війни? Командир розвідки наказав Єгорову та Кантарії вийти зі строю. Очолив групу лейтенант Олексій Берест. Мілетон Кантарія став протестувати, але вибору не було: або вперед на райхстаг, або військовий трибунал. Їм вручили прапор у чохлі. Замполіт батальйону 24- річний Олексій Берест був високого росту, здоровенний, йшов попереду і прокладав дорогу прапороносцям. Він першим піднявся на дах і витягнув туди Єгорова та Кантарію. Троє людей встановлювали прапор над райхстагом. Це сталося 30 квітня 1945 року приблизно о десятій вечора”.

Зі спогадів Петра Савича – учасника штурму райхстагу

“Як би не розгорнулися події, – українці добре знають, де їх місце в страшних і рішучих перипетіях світової драми, що надходить в жахливій грозі і бурі воєнній. Ми – разом з Францією, Англією і Польщею… ми знаємо, що боротимемося за правду і справедливість, за право нашого власного народу на державну самостійність”.

ФОТО-ФАКТИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/бб-05-04_07-52-50.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображапение_viber_2021-05-04_07-52-51.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображеапние_viber_2021-05-04_07-52-51.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображенбюие_viber_2021-05-04_07-52-50.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-52-49.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-52-50.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-52-51.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-52-52.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-52-53.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-52-54.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_07-5ююю2-51.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04д_07-52-50.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-04_бб07-52-53.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viberбб_2021-05-04_07-52-50.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_viber_2021-05-05_21-40-39.jpg /Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображение_vлолiber_2021-05-04_07-52-50.jpg

/Files/images/2020-2021_rk/8-9_travnya/изображениорпре_viber_2021-05-04_07-52-51.jpg

ДОВІДКА ПРО МАК ПАМ’ЯТІ. КВІТКА МАКУ В УКРАЇНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.

ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ І ПОЕТІВ, ЯКІ РОЗКРИВАЮТЬ ПОДІЇ ТА НАСЛІДКИ ВІЙНИ

У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, бажано застосовувати фрагменти художніх, публіцистичних, автобіографічних творів. Вони сприятимуть уведенню учнів в історичну обстановку, відтворенню епохи, переживанню атмосфери війни та кризових умов, в яких опинилися люди. Використання яскраво забарвлених розповідей про минуле, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищать емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилять його виховний вплив, доповнять формування особистісно-ціннісного ставлення до історичної події.

Для надання заходам “живого” струменя пропонуємо, наприклад, за період кінець 30-х – середина 40-х років ХХ століття використовувати уривки з романів Івана Багряного “Людина біжить над прірвою” та “Огненне коло. Повість про трагедію під Бродами”, “Дума про невмирущого” Павла Загребельного, “Вогняні стовпи” Романа Іваничука. Віра в силу українського народу була основною темою творчості Олеся Гончара. Не слід забувати й про те, що письменник і кінорежисер Олександр Довженко у роки війни фактично постав як самобутній прозаїк і емоційний публіцист. Його оповідання на воєнну тему (“Ніч перед боєм”, “Стій, смерть, зупинись!”, “Відступник”, “На колючому дроті”) яскраво доносять до читача ті буремні події. Крім названих творів, у мережі Інтернет доступні також оповідання, повісті, романи:

1. Андрусяк М. Брати грому // Режим доступу:

Брати грому - Михайло Андрусяк - Тека авторів - Чтиво

2. Астафьев В. Прокляты и убиты.

3. Багряний І. Огненне коло// Режим доступу:

Огненне коло - Іван Багряний - Тека авторів - Чтиво

4. Багряний І. Людина біжить над прірвою.

5. Гончар О. Щоденники. Т. 1 (1943–1967) // Режим доступу:

Щоденники. Том 1 (1943-1967) - Олесь Гончар - Тека авторів - Чтиво

6. Гончар О. Людина і зброя // Режим доступу:

Людина і зброя - Олесь Гончар - Тека авторів - Чтиво

7. Гончар О. Прапороносці // Режим доступу:

Прапороносці - Олесь Гончар - Тека авторів - Чтиво

8. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка.

9. Гуцало Є. Діти війни ; Озброєні діти : [оповідання] / Є. Гуцало // Пролетіли коні : оповідання та повісті // Режим доступу:

Пролетіли коні (збірка) - Євген Гуцало - Тека авторів - Чтиво

10. Довженко О. Ніч перед боєм // Режим доступу:

Ніч перед боєм - Олександр Довженко - Тека авторів - Чтиво

11. Довженко О. Україна в огні: кіноповість.

12. Довженко О. Щоденник (1941–1956).

13. Довженко О. Щоденникові записи, 1939–1956.

14. Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства.

15. Загребельний П. Дума про невмирущого // Режим доступу:

Дума про невмирущого - Павло Загребельний - Тека авторів - Чтиво

16. Загребельний П. Європа 45 // Режим доступу:

Твори в шести томах. Том 5 - Павло Загребельний - Тека авторів - Чтиво

17. Забужко О. Музей покинутих секретів // Режим доступу:

Музей покинутих секретів - Оксана Забужко - Тека авторів - Чтиво

18. Іваничук Р. Вогненні стовпи // Режим доступу:

Вогненні стовпи - Роман Іваничук - Тека авторів - Чтиво

19. Малаков Д. Оті два роки… у Києві при німцях.

20. Міщенко Д. Батальйон необмундированих: повість.

21. Самчук У. П’ять по дванадцятій. Записки на бігу // Режим доступу:

Diasporiana Електронна бібліотека | Самчук У. П’ять по дванадцятій

КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-ПОСИЛАННЯ:

1. Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти: http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/;

2. В Україні правильно говорити про "Велику Вітчизняну війну", а не про "Другу світову війну?" // Лікбез. Історичний фронт: http://likbez.org.ua/uk/inukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-world-warii.html;

3. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі): http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html;

4. Гвоздик В.С., Князьков Ю.П., Штейнле О.Ф. "Георгіївська стрічка", що вона означає:

http://www.memory.gov.ua/news/georgiivska-strichka-shcho-vona-oznachae;

5. Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943–1944 років: "Ви повинні змити власною кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем Сталіним": http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_ro kiv_vi_povinni_zmiti_vlasnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html;

6. Гриневич В. Міф «Великої Вітчизняної війни»: «духовна скрепа» російської ідентичності: http://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/wwii-myth-russia

7. Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа: http://www.memory.gov.ua/news/23-serpnya-vidznachatimetsya-evropeiskiiden-pamyati-zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric;

8. Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики – про українців на різних фронтах Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе збереження пам’яті про воїнів: http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-proukraintsiv-na-riznikh-frontakh-drugoi-svitovoi-visok;

9. Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі: http://www.memory.gov.ua/news/yak-vidznachayut-den-peremogi-v-evropi;

10. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/;

11. Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/

12. У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців? // Лікбез: http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byigermaniyu-i-bez-uchastiya-ukraintsev.html;

13. Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. – Режим доступу : http://www.memory.gov.ua/news/tsina-peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgromnatsizmu

Звертаємо увагу, що за посиланням https://bit.ly/3aOvPEe доступні:

зображення маку пам’яті з гаслом “Пам’ятаємо! Перемагаємо!” для використання на онлайн-ресурсах;

макети для бордів та сітілайтів у форматі для друку;

ролик, як зробити мак пам’яті, з Марічкою Бурмакою (створений каналом Еспресо TV з ініціативи Українського інституту національної пам’яті);

відеоісторії про роль та місце України як держави-переможниці у Другій світовій війні (папка “Соціальні ролики Олеся Саніна”). При поширенні цих роликів просимо зазначати: режисер – Олесь Санін; при виробництві використані матеріали: Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, архіву кінохроніки British Pathé (Великобританія), кримського телеканалу ATR та Ахтема Сеїтаблаєва, телеканалу 1+1, телеканалу Еспресо TV, Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відеоісторії створені в рамках проєкту “Українці в лавах Об’єднаних націй перемогли агресора”.

За посиланням http://www.ww2.memory.gov.ua/ розміщено сайт Українського інституту національної пам’яті, присвячений Другій світовій війні. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів “20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну” та інші проєкти.

ТЕМАТИЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ:

“Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)”. Набір електронних інтерактивних листівок: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/lystivky/ukrayina-v-roky-drugoyi-svitovoyi-viyny-1939-1945

Настільна гра “УПА – відповідь нескореного народу”: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/nastilna-gra-upa-vidpovid-neskorenogo-narodu;

Відеоісторія «За що боролася УПА?»: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/cykl-vchymo-istoriyu/za-shcho-borolasya-ukrayinska-povstanska-armiya;

Виставка “Українська Друга світова”: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-ukrayinska-druga-svitova;

Виставка “УПА – відповідь нескореного народу”: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-upa-vidpovid-neskorenogo-narodu;

Виставка “Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори”: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-triumf-lyudyny-meshkanci-ukrayiny-yaki-proyshly-nacystski-konctabory;

Брошура “Україна у Другій світовій війні”: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/ukrayina-u-drugiy-svitoviy-viyni;

Книга “Війна і міф” про Другу світову війну (англомовний варіант): https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/knyga-viyna-i-mif-pro-drugu-svitovu-viynu-anglomovnyy-variant;

“Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя: збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму”: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/babyn-yar-pamyat-na-tli-istoriyi;

Серія плакатів “Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової”: http://www.memory.gov.ua/page/zhinochi-istorii-drugoi-svitovoi;

Серія відеороликів “Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової”: http://www.memory.gov.ua/news/zhinochi-istorii-drugoi-svitovoi-u-video.

Запрошуємо пройти тестування з історії України для учнів 11 класу до Дня пам'яті та примирення - https://naurok.com.ua/test/den-pam-yati-i-primirennya-7777.html

До вашої уваги відеокалейдоскоп до Дня пам`яті і примирення «Пройшла війна стежками долі» та віртуальний аудіодайджест «Почерк війни».

День пам'яті та примирення. 8 травня 8 травня - День пам"яті та примирення. Презентація для учнів 2 - 6 класів День пам'яті та примирення. Дітям про Другу світову війну.

День пам'яті та примирення. Історія//символ дня//відзначення Дня пам'яті та примирення в Україні Ніколи знову – День пам’яті та примирення #75_Перемоги 8-9 травня - День пам’яті та примирення, День Перемоги.

"В РОКИ ВІЙНИ ВОНИ БУЛИ ДІТЬМИ": ВІДЕО-ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ Пам’ятаємо, перемагаємо: подвиг українців

Кiлькiсть переглядiв: 474

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.